Тамплієри: мечі XII і XIII століть
Орден тамплієрів існував приблизно з 1119 до 1312 року, тож меч тамплієра — це лицарський меч XII і XIII століть: одноручний, двосічний, із хрестоподібним перехрестям і дископодібним навершям або навершям-«горіхом». За типологією Окшотта це переважно типи X–XIII — широкий клинок, довгий дол, 1,0–1,4 кг.
Тамплієр бився мечем із мигдалеподібним щитом, верхи й пішки. Статут ордену вимагав простоти й забороняв золото та срібло на вуздечках і острогах — меч тамплієра був знаряддям, а не коштовністю.
Звідки хрест на мечі
Меч із хрестоподібним перехрестям сам має форму хреста, а на тогочасних навершях і клинках трапляються вигравіювані хрести й побожні написи. Проте червоні хрести на навершях і емальовані гербові щитки сучасних реплік «меча тамплієрів» — це сучасна стилістика, а не копія конкретного збереженого меча.
Тевтонські лицарі: мечі XIV і XV століть
Орден братів німецького дому Пресвятої Діви Марії в Єрусалимі — Тевтонський орден — осів у Пруссії в XIII столітті. Під Грюнвальдом 1410 року його лицарі билися мечами своєї доби: одноручними й півтораручними, дедалі вужчими й гострішими, бо супротивник уже носив латний обладунок, який доводилося долати уколом у щілину.
Тому меч тевтонського лицаря зазвичай важив 1,1–1,6 кг. Великі дворучні мечі, які сьогодні часто пов'язують із лицарськими орденами, поширилися лише в XVI столітті, задовго після Грюнвальда.
Болдуїн — наша інтерпретація
У нашій зброярні є «Довгий меч тамплієрів Болдуїн». Чесно кажучи, це сучасне прочитання стилістики ордену — перехрестя й навершя з мотивом хреста — на довгому мечі, тоді як історичні тамплієри носили переважно одноручні мечі. Зате сталь, гартування й конструкція — як у справжньої зброї.
